Vox Ukraine дослідив, які слова українських ЗМІ найчастіше вживають для опису жінок та чоловіків. Наскільки стереотипні уявлення про чоловіків та жінок відтворюються в медіа, у статті розповідає аналітикиня Оксана Тимченко.
Вокс Україна проаналізував 477 тисяч новин 42 найбільших онлайн-медіа за червень-серпень 2021 року. Висновок — стереотипи присутні, особливо у коли йдеться про шоу-бізнес і стиль життя.
Для початку Вокс Україна проаналізував статті в категоріях Шоу-бізнес і культура та Життя/lifestyle, які ЗМІ часто використовують для привернення уваги читачів. У подібних новинах повсякчас трапляються клікбейтні сексистські заголовки на кшталт “Тіна Кароль прикувала погляди до величезного декольте, хвалячись обновкою: «Ранок починається не з кави». Жінки в таких публікаціях розглядаються дуже стереотипно в першу чергу як дружини, мами, домогосподарки чи просто як сексуальні об’єкти. Вони «показують нові луки», «радують шанувальників» та «хваляться фігурою».
ЗМІ зловживають новинами про публікації зірок в Instagram, обов’язково згадуючи про купальники, бікіні та декольте — ці слова зустрічалися в 11% статей категорії Шоу-бізнес. Для графіка 1 ми відібрали окремі слова та фрази, що найкраще демонструють цю тенденцію, і порівняли частоту їх вживання в реченнях із жінками та чоловіками.
Для прикладу, слова краса і красивий у 4 із 5 випадків вживалися у реченнях з жінками, а з усіх речень, де писали про тіло, у 73% згадувалися жінки.
Інфографіка: VoxUkraine
В категоріях Політика й Економіка жінки та чоловіки очікувано згадуються як депутати, міністри, заступники. Жінки в усіх цих категоріях в меншості, і відповідні слова вживаються в реченнях з жіночими іменами значно рідше.
До того ж, за Індексом гендерного розриву, який відслідковує рух у напрямку досягнення гендерної рівності, Україна посідає аж 103 місце серед 156 країн за показником політичних прав та можливостей.
Звісно, не новина, що серед політиків переважають чоловіки, проте з графіка 2 можна також побачити брак жінок на керівних посадах. У категоріях Політика й Економіка такі слова як директор, керівник, начальник у 84% випадківвживаються у реченнях з чоловіками, і всього у 16% — з жінками. Сумарно в усіх категоріях відповідні частки становлять 80% та 20%. Такий показник цілком відповідає результатам нашого дослідження, згідно з яким жінки займають керівні посади лише на 27% підприємств.
Інфографіка: VoxUkraine
Жінок частіше, ніж чоловіків визначають через їхню сімейну роль. Так, сумарно в усіх категоріях новин слово мама/матір у реченнях із жіночими іменами вживалося вдвічі частіше, ніж тато/батько у реченнях із чоловічими — 1,3% проти 0.58%.
Крім цього, жінок у 2,1% речень згадували як чиїхось дружин, тоді як чоловіків називали чиїмись чоловіками аж всемеро рідше — всього у 0,3% речень. Найчастіше це траплялося в категоріях Шоу-бізнес, Світ, Спорт та Політика, де писали про дружин зірок, футболістістів, політиків та королівську родину.
Коли ЗМІ пишуть про жінок, вони також звертають більше уваги на вік. Так, вік був указаний у 2,7% речень зі згадками жінок, що вдвічі більше, ніж у реченнях із чоловіками (1,3%). Найчастіше вік зазначають у категоріях:
● Шоу-бізнес: «Американська співачка 39-річна Брітні Спірс уперше особисто виступила в суді у справі про вихід з-під опіки батька»;
● Спорт: «19-річна зірка українського тенісу Марта Костюк пропустить Олімпіаду в Токіо»;
● Інциденти: «У польському місті Кепно 3 липня померла 24-річна тернополянка Натія Кірія».
Судячи з лексики у новинах категорії Інциденти, жінки не так часто виступають у ролі правопорушниць, як чоловіки. Слова на кшталт затриманий, підозрюваний, обвинувачений в чоловічому роді зустрічаються в середньому в 12 разів частіше, ніж у жіночому. Водночас обов’язок коментувати розслідування та надзвичайні події тут більше покладають на жінок — найчастіше в категорії Інциденти їх цитують як речниць правоохоронних органів. Схоже, що ці посади загалом частіше обіймають жінки, адже такі слова як речниця чи прессекретарка зустрічаються у реченнях із жінками вдвічі частіше, ніж відповідні іменники з чоловічими іменами.
Отже, ЗМІ частіше об’єктивують та сексуалізують жінок та замість того, щоб «задавати тон» та розвивати своїх читачів, працюють в межах усталених стереотипів.
Щоб підвищити якість медіасередовища, ми рекомендуємо:
- Рівномірно залучати жінок та чоловіків як коментаторів/експертів, пам’ятаючи про гендерний баланс та розширюючи таким чином свою цільову аудиторію. Адже за результатами опитування USAID-Internews, 84% респондентів вважають, що жінки мають бути представлені в медіа нарівні з чоловіками.
- Залучати більше професійних експертів під час підготовки матеріалів, зокрема жінок. Можна скористатися такими сервісами як Expert4Media та Повага, звернутися до університетів (в УКУ, наприклад, є спеціальний пошук), аналітичних центрів. Корисні поради щодо роботи з експертами також зібрав MediaLab. «Вокс Україна» радо познайомить представників ЗМІ з висококласними експертами з економічної та соціальної тематики.
- Вказувати вік, колір шкіри чи волосся, зріст, вагу, сімейний статус героїв новин, лише коли це справді важливо та стосується змісту статті, а не для об’єктивації та приниження. Окрім того, що це шкодить суспільству та порушує журналістські стандарти, в гонитві за кліками ви насправді може втратити читачів, які би прийшли по другу чи третю статтю (дослідження Hindman, 2018, с. 154).
- Уникати використання стереотипних фраз та зворотів, які формують упереджені однобокі образи жінок та чоловіків, як-от: спокусниця, годувальник, добра господиня, справжній мужик/чоловік, прекрасна/сильна/слабка стать, жіноча/чоловіча логіка/справа/професія, залізна леді, секс-бомба і т.п.:
● «Як виховати в багатодітній родині справжнього чоловіка, у сюжеті Вікторії Чистюхіної для новин „Сьогодні“»
● «Відомий український кухар Євген Клопотенко поділився з господинями дієвими кухонними лайфхаками, які допоможуть організувати простір на кухні»
● Андре Тан розповів про фрази, які дратують представниць прекрасної статі.
- Використовувати фемінітиви, оскільки, по-перше, вони притаманні українській мові, по-друге, погоджені новим правописом, і по-третє, щоб уникати ось таких речень: «У Запоріжжі дільничний офіцер поліції зі своїм чоловіком локалізували пожежу на одній з ділянок дачного кооперативу».
Стаття написана в рамках проекту «Жінки у медіа: які уявлення про жінок формують ЗМІ», підтриманого Міжнародним фондом Відродження.
Методологія
Ми визначаємо експертів як людей, що коментують певну тему чи подію, проте не є офіційними особами, які надають такі коментарі за своєю посадою. Коментарями експертів ми вважаємо будь-які цитування думки цих людей у ЗМІ.
Ми не перевіряли якість експертних коментарів чи якість власне експертів, яких цитують ЗМІ.
У цій статті під «новинами» ми маємо на увазі 36,5 тисяч статей з експертними коментарями, що становили 8% від усіх досліджених новин. Детальна методологія — наприкінці статті.
Для пошуку імен у статтях ми використовували моделі Named Entity Recognition (NER) для української та російської мов. Імена експертів ми визначали як такі, що зустрічаються у реченнях поряд із дієсловами на кшталт: сказати, заявити, повідомити, розповісти, написати, прокоментувати тощо.
Щоб серед усіх цитованих імен визначити саме експертів, ми натренували модель для класифікації речень за наявністю згадки експерта/ки. Для навчання ми попередньо підготували набори речень з цитуваннями експертів («Про це розповіла епідеміологиня та експертка Всесвітньої організації охорони здоров’я Наталія Виноград») та «не-експертів» — політиків, держслужбовців, прессекретарів і т.д. («Це дуже своєчасна програма, — зазначила міністерка соціальної політики Марина Лазебна»).
Нам вдалося досягти точності класифікації 83% (F-міра). Ми визначали стать на основі словників жіночих та чоловічих імен, а також за родами дієслів у реченнях зі згадками.
