Президент Сполучених Штатів Джо Байден проведе віртуальний демократичний саміт для лідерів уряду, громадянського суспільства та приватного сектору 9-10 грудня 2021 року на теми захисту від авторитаризму, боротьби з корупцією та пропагування поваги до прав людини згідно з заявою, опублікованою на сайті Держдепартаменту США.
Запрошення на Саміт демократії надіслано більше половини президентів країн світу були запрошені, але дехто залишився поза увагою. Серед країн, які залишилися поза увагою, є Китай, Росія, Угорщина, Єгипет та Туреччина.
У Південно-Східній Азії були запрошені лише чотири з 11 держав Південно-Східної Азії, а саме Індонезія, Малайзія, Філіппіни та Східний Тимор, тоді як інші були виключені, включаючи Сінгапур, для якого це був шок, оскільки він є давнім стратегічним партнером у сфері безпеки і співрозмовник США в регіоні.
Але найцікавішим і водночас суперечливим є включення острова Тайвань до списку запрошених держав, хоча США офіційно не визнають Тайвань як суверенну державу.
Демократичні критерії
Отже, які еталони використовувала адміністрація Байдена, позначаючи тих, кого запросили, як демократичні країни, а тих, які були виключені, як недемократичні?
Інститут Катона у Вашингтоні, округ Колумбія, та Інститут Фрейзера у Ванкувері, Канада, спільно опублікували щорічний звіт про індекс свободи людини за 2020 рік, який допомагає спостерігати зв’язки між свободою та іншими соціальними та економічними явищами.
У звіті ранжуються 162 країни у двох різних категоріях: особиста свобода та економічна свобода, які потім об’єднуються, щоб сформувати остаточну оцінку свободи людини. Потім цей показник порівнюється з показником інших країн, щоб визначити, які країни є найвільнішими у світі.
До 10 найвільніших країн світу за Індексом свободи людини 2021 року входить Гонконг (Гонконг-Китай) на третьому місці, тоді як Сінгапур посідає 28 місце, а Угорщина – 49, але ці країни не були запрошені на Саміт демократії адміністрації Байдена. Проте були запрошені такі країни, як Пакистан, який посів 140 місце, а Україна – 110.
У звіті «Особиста свобода» визначається як свобода думок і їх вираження, рівність перед судом, безпека приватної власності та свобода пересувань. Тоді як економічна свобода, складається з особистого вибору, добровільного обміну, свободи конкурувати на ринках, та захисту особи та власності.
Свобода є одним із будівельних блоків демократії та одним із найважливіших факторів, що впливають на повсякденну якість життя людини. Людська свобода визнає гідність особистості і є цінною за своєю суттю, відіграючи життєво важливу роль у людському прогресі.
Моральне піднесення
Важливо запитати, чи справді США мають моральне право, щоб класифікувати та каталогізувати, які країни є демократичними, а які ні, отже, не запрошені.
США – це не лише держава, що занепадає, а й демократія, що відступає. У звіті, опублікованому Стокгольмським Міжнародним інститутом демократії та сприяння виборам (IDEA), аналітичним центром, який спостерігає та оцінює уряди в усьому світі, вона була нещодавно включена в список «занепадаючих демократій».
За даними IDEA, у США спостерігається зниження ефективності парламенту та зниження свободи вираження поглядів та свободи асоціацій та зібрань. Зниження громадянських свобод і контроль уряду вказують на серйозні проблеми з основами демократії США.
IDEA базує свої оцінки на основі 50-річних демократичних показників у приблизно 160 країнах, відносячи їх до трьох категорій: демократичні, «гібридні» уряди та авторитарні режими.
Так само, остання доповідь Організації Об’єднаних Націй (ООН) з прав людини щодо США відображає загальну стурбованість міжнародної спільноти триваючим погіршенням прав людини груп меншин у країні.
Зі звітом виступив Фернан де Варенн, спеціальний доповідач ООН з питань меншин, завершуючи свій двотижневий візит до США.
“На жаль, стає очевидним, що це майже тиранія більшості, коли право голосу меншості не має сили в багатьох областях”, – сказав Варенн на брифінгу для ЗМІ.
Варенн поінформував про системну дискримінацію груп меншин у багатьох сферах, включаючи виборчі права, освіту, релігію, кримінальне правосуддя та злочини на ґрунті ненависті. У ньому зазначається, що антисемітизм, антиазіатські висловлювання, ісламофобія, зневажливі образи на адресу латиноамериканської спільноти та антиімміграційна ксенофобія в країні зростають, іноді на рекордних рівнях.
Більше того, навіть з точки зору індексу сприйняття, громадяни та представники інших національностей сприймали США як загрозу демократії замість того, щоб бути прапором демократії.
У дослідженні Індексу сприйняття демократії (DPI) 2021 року, яке було проведено на замовлення Фонду «Альянс демократій», заснованого в ЄС, який був заснований у 2017 році колишнім Генеральним секретарем НАТО та колишнім прем’єр-міністром Данії Андерсом Фог Расмуссеном, серед найвірніших союзників США, на ключове питання про те, яка країна є «відчуваною загрозою демократії», 44 відсотки відповіли, що «вплив США» був «найбільшою загрозою для демократії», тоді як лише 38 відсотків сказали, що це Китай.
У опитуванні DPI 2020 року 36 відсотків американців вважають, що «у їхній країні недостатньо демократії» порівняно з 11 відсотками в Китаї, які сказали те ж саме про демократію у своїй країні.
З іншого боку, протягом трьох років поспіль, опитування DPI показало, що китайці та азіати сприймають демократію у своїх країнах краще, ніж американці, з точки зору їхніх урядів та їхньої реакції на кризу COVID-19. У опитуванні DPI 2021 року 75 відсотків азіатів були задоволені демократією своєї країни, тоді як в Європі задоволені лише 45 відсотків.
Зазначимо, що цьогорічне опитування DPI було проведене Latana, групою маркетингових досліджень. DPI проводиться за участю 50 000 респондентів у 53 країнах, що представляють понад 75 відсотків світу.
Без сумніву, виклики, з якими стикається американська демократія, глибші. Її демократичні норми постійно слабшають і надзвичайно вкорінені в крайній партійній поляризації, яка виходить за межі політичних розбіжностей, але є екзистенційним конфліктом через расу та культуру.
Геополітичні підвалини
Як і чотиристоронній діалог з безпеки або QUAD, який є неформальним стратегічним діалогом між країнами-членами США, Японією, Австралією та Індією, і AUKUS, новий пакт безпеки між Австралією, США та Сполученим Королівством (Великобританія), демократичний саміт – це радше примус до реальної політики, коли Китай визначається як загроза номер один для позиції США в Азії та світі загалом, ніж щодо демократії.
Саміт за демократію з списком запрошених країн, схоже, ґрунтується більше на геополітичних міркуваннях. Наприклад, незважаючи на численні випадки, коли президент Родріго Дутерте критикувався багатьма в США та на Заході загалом як диктатор і порушник прав людини, адміністрація Байдена внесла Філіппіни до списку запрошених країн. Чому так?
Очевидна відповідь полягає в тому, що США розглядають Філіппіни як вирішальний форпост у своїх прогнозах безпеки в Індо-Тихоокеанському регіоні, враховуючи їх стратегічне розташування з геополітичної точки зору, а не обов’язково тому, що США справді цінують країну як справді демократичну під адміністрацією Дутерте.
Запрошення є способом спроби заманити Філіппіни в зону впливу США від їхніх тісних стосунків з Китаєм, поки США ведуть переговори щодо додавання, встановлення та відновлення будівництва нових військових об’єктів США та попереднього розміщення більшої кількості американських військових і оборонні засоби на філіппінських військових базах.
Нещодавно представники філіппінської дипломатії та оборони зустрілися у Вашингтоні і окреслили спільну заяву про бачення активізації двосторонніх відносин між двома країнами.
США також намагаються збільшити присутність американських військових на Філіппінах
VFA є не тільки операційною структурою альянсу безпеки Філіппін та США, але також є частиною широкомасштабної та розгалуженої мережі систем альянсів і партнерств у сфері безпеки в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні під керівництвом США.
Як і QUAD і AUKUS, саміт за демократію — це не що інше, як більші геополітичні зусилля США протистояти Китаю та Росії. Саме тому Китай і Росію не запросили на цей саміт. Цей крок з боку США ризикує розпалити розбіжності на основі ідеологічних ухилів, а не на першочерговій потребі співпраці між країнами по всьому світу.
Висновок
Вважається, що Саміт демократії США покликаний просувати геополітичні цілі США, але може породить нові розбіжності та розпалить ідеологічні протистояння, а також принесе нестабільність у світ.
З огляду на поширені загрози пандемії COVID-19 та небезпеку, яку представляє Omicron по всьому світу, світ не потребує розколів чи створення угруповань за ідеологічним принципом, які лише прискорять зростання суперництва та конкуренції між Китаєм та США у Індо-Тихоокеанський регіон.
Скоріше, країни по всьому світу потребують більшої співпраці та встановлення спільної та середньої позиції, незважаючи на відмінності в ідеологіях і політичних системах на тлі суперечливих інтересів, шукаючи при цьому більшої цінності у безпрограшній співпраці у боротьбі з пандемією, зміною клімату – традиційні питання безпеки.
