fbpx

Чи здатні українці відрізнити факти від фейків? Які фактори впливають на їхнє судження? Зокрема, чи змінюють вони своє ставлення до інформації, коли їм кажуть, що певну інформацію повідомили російські ЗМІ?

Щоб отримати відповідь на ці запитання, ми проаналізували дані, зібрані Factum Group у квітні 2022 року. Респонденти надали свою демографічну інформацію, а також оцінили, чи певні повідомлення є правдою чи неправдою. На момент опитування новини були актуальними та містили 6 правдивих та 18 неправдивих тверджень (докладніше див. у Додатку 1). Кожен із респондентів бачив половину тверджень в оригінальному формулюванні, а іншій половині повідомлень передувала фраза «За інформацією російських ЗМІ…» (у рандомному порядку). Респонденти могли надати одну з чотирьох відповідей на кожне твердження: «правда», «можливо, правда», «неправда», «не знаю».

Головні висновки:

  1. респондентам було легше визначити фейк як фейк, ніж правду як правду (правдиві повідомлення мають досить високу частку відповідей «можливо, правда» та «не знаю»). Отже, українці здатні відрізняти фейки, проте офіційним джерелам та ЗМІ необхідно докладати більше зусиль, щоб доносити важливу актуальну інформацію;
  2. Частка респондентів, які визначили фейки як «правда» чи «можливо, правда» є досить низькою за винятком фейку про те, що європейці обурені поганою поведінкою українських біженців. Тож ЗМІ мають приділяти більше уваги висвітленню історій біженців та показувати, що біженців у Європі вітають;
  3. люди радше оцінюють повідомлення, ніж джерело: три правдиві повідомлення (два для комбінованих відповідей «правда» й «можливо, правда») і лише два фейки мали суттєво відмінний розподіл відповідей в «оригінальному» формулюванні та формулюванні з додаванням частини «за інформацію російських ЗМІ». У всіх цих випадках респонденти менше вірили «російським ЗМІ», ніж повідомленням без указання джерел;
  4. демографічні характеристики не чинять істотного впливу на здатність вирізняти правду або фейки. Вища освіта може мати слабкий позитивний вплив на це.

Опис даних

Загалом маємо 484 відповіді респондентів віком від 18 до 55 років із міст з населенням понад 50 тисяч осіб. Вибірка репрезентативна для міського населення відповідного віку. Від початку повномасштабного вторгнення частина людей переїхала до інших регіонів або виїхала за кордон. Регіон їхнього походження визначено станом на 23 лютого 2022 р. Респонденти також указали, чи залишилися в рідному регіоні, перемістилися в межах тієї самої області чи поїхали до іншої, повернулися після переїзду чи виїхали за кордон.

Для зручності аналізу ми агрегували дані щодо місцезнаходження людей, розділивши їх на чотири регіони: східний (Дніпропетровська, Донецька, Запорізька, Луганська, Харківська області), центрально-північний (Полтавська, Вінницька, Київська, Кіровоградська, Сумська, Житомирська, Черкаська, Чернігівська області та м. Київ), південний (Миколаївська, Одеська, Херсонська області) та західний (Волинська, Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська, Хмельницька, Рівненська, Тернопільська, Чернівецька області). Зведену статистику наведено в Додатку 2.

Далі обговоримо результати більш детально.

Чи можуть люди вирізняти правду та брехню?

Як показують Рисунки 1, 2 і 3, люди можуть легше визначити фейк, ніж правдивий факт – можливо, тому, що часто фейки абсурдні, а тому їх легко виявити.

Дійсно, менше 1% респондентів змогли правильно визначити всі правдиві факти, а 13% правильно визначили більше половини правдивих повідомлень, тоді як для фейків відповідні частки становлять 9% та 76%.

Як показує Рисунок 3, не так багато людей визначили правду як фейк, проте досить велика частка респондентів відповіли «можливо, правда» або «не знаю» щодо правдивих повідомлень.

Чи довіряють люди російським ЗМІ менше?

Наші результати не дозволяють зробити такий висновок. Частка людей, які правильно визначили правдиві та неправдиві повідомлення, лише в небагатьох випадках статистично відрізнялася для людей, які бачили повідомлення з фразою «російські ЗМІ» або без неї. Як показує Рисунок 3, частки людей, які правильно ідентифікували ці повідомлення як «правда» чи «можливо, правда», суттєво відрізнялися лише для повідомлення №3 про те, що 10 мільйонів українців стали переміщеними особами (що було правдою на той час; наразі їхня кількість вища), і для повідомлення №6 про вибухи в Білгороді. В обох випадках менша частка респондентів визначили ці повідомлення як правдиві, побачивши перед ними фразу «за інформацією російських ЗМІ».

Картина є навіть більш чіткою для 18 неправдивих повідомлень. Лише для двох із них частки людей, які правильно визначили їх як фейки, статистично відрізнялися для повідомлень з фразою про російські ЗМІ та без неї. Це були фейк №14 (європейці обурені поганою поведінкою українських біженців) та фейк №17 (Зеленський пообіцяв винести на референдум питання «денацифікації» та «демілітаризації» України). В обох випадках більше людей, які бачили фразу «за даними російських ЗМІ», визначили ці твердження як неправдиві, порівняно з тими, хто бачив оригінальні твердження.

Тривожить те, що частка людей, які визначили заяву про українських біженців як фейк, виявилася досить низькою – 38% для тих, хто бачив фразу про «російські ЗМІ», і лише 25% для тих, хто її не бачив. Це свідчить про необхідність більше інформувати українців про те, як живуть біженці, як їх сприймають європейці та як їм допомагають. Цей результат також дозволяє припустити, що репортажі та відео про «погану поведінку» біженців, які на той час поширювалися російською пропагандою, мали певний ефект, оскільки люди можуть легко згадати випадки, коли вони мали негативний досвід спілкування зі співгромадянами. Однак, навіть якщо деякі з цих історій правдиві, вони не дозволяють робити настільки значні узагальнення, що українців не вітають у Європі.

Іншим повідомленням, із яким нашим респондентам було важко визначитися, був фейк №15 (про те, що Louis Vuitton використав літери Z і V у своїй колекції ювелірних виробів). 55% не змогли дати однозначної відповіді на це запитання. Втім, 46% правильно визначили це як неправду. У певному сенсі цей фейк вписується в російський наратив про те, що «європейці (європейські компанії) обмінюють цінності на гроші», який досить активно поширюють російські ЗМІ. Тож, вочевидь, більше історій компаній, які залишили росію, мають потрапляти в український медіапростір.

Хто може легше відрізнити правду від фейків?

Щоб відповісти на це питання, ми оцінили, чи впливають особисті характеристики людей, як-от стать, вік, регіон походження та ситуація з переїздом, рівень доходу домогосподарства, сімейний стан та зайнятість на ймовірність того, що люди правильно розпізнають правдиві та неправдиві повідомлення, а також на кількість повідомлень, яку вони змогли правильно визначити. Ми не змогли знайти жодних надійних доказів того, що певні особистісні характеристики можуть системно впливати на здатність відрізняти правду та фейки.

У кращому разі можна припустити, що вища освіта відіграє помірно-позитивну роль: вона була значущою в регресіях із залежними змінними «визначення фейків», але не для «визначення правди» (водночас цей результат може визначатися невеликою кількістю правдивих тверджень).

Отже, можемо зробити висновок, що (1) певні інші фактори впливають на здатність розрізняти правду та фейки та що (2) будь-хто, незалежно від свого досвіду, може добре відрізнити правду від брехні, якщо трохи задіє критичне мислення.

Висновок

Хороша новина полягає в тому, що люди досить добре вирізняють фейки, незалежно від джерел цих фейків. Не дуже гарна новина полягає в тому, що люди гірше розпізнають правду. Тому офіційні джерела та ЗМІ мають приділяти більше уваги донесенню важливої інформації до українців. Однією з конкретних тем, яка лишається недостатньо висвітленою, є українські біженці у Європі, а також інші аспекти відносин Україна-ЄС, як-от вихід європейських компаній із Росії чи підтримка України. Тому радимо ЗМІ приділяти більше уваги цій темі, особливо з огляду на перспективу вступу України до ЄС.

Додаток 1. Перелік повідомлень, наданих респондентам

ПравдаФейки
T1Парламент Канади підтримав безвізовий режим для українцівF1ЗСУ розміщують артилерійські системи у житлових кварталах
T2Генпрокуратура України повідомила підозру Іллі КивіF2ЗСУ не дозволяють евакуюватися мешканцям Краматорська Костянтинівки Слов’янська та Дружківки
T310 мільйонів українців вимушено покинули свої домівкиF3У Маріуполі та Чернігові на фронт відправляють підлітків 12-17 років
T4Церкви Московського патріархату добровільно переходять до Православної церкви УкраїниF4У біолабораторіях на території України розробляли зброю масового ураження
T5Наприкінці березня Росія почала військові навчання на Курильських островахF5Коронавірус винайшли українські вчені у біолабораторіях
T6У Бєлгороді вибухнув склад боєприпасівF6Країни Європи платитимуть за російський газ в рублях
F7Україна застосовувала фосфорні боєприпаси у Донецьку
F8Росія знищила всі українські літаки та системи ППО
F9Україна взяла в заручники 11 працівників Росатому
F10Померлих цивільних осіб та російських військових українські лікарі розбирають на органи для потреб ЗСУ
F11Угорщина готується забрати собі Закарпаття.
F12У лабораторіях Чорнобильської АЕС розробляли ядерну зброю
F13США та Європа розглядали Україну як базу для розміщення ядерної зброї спрямованої на Росію
F14Жителі європейських країн обурені хамством та невихованістю українських біженців
F15Louis Vuitton підтримує проведення “спецоперації”, адже у новій колекції у прикрасах використала символи Z та V
F16Польща та Угорщина разом з Росією планували захопити частини України
F17Зеленський пообіцяв винести на референдум питання про “денацифікацію” та “демілітаризацію” України.
F18Країни ЄС та НАТО ніяк не допомагають Україні. Вони планували здати її Росії

Додаток 2. Зведена статистика для вибірки

Таблиця A1. Розподіл респондентів за постійним та поточним місцем проживання, %

регіон походженняСхіднЦентр-північПівденьЗахід
Залишилися на місці58.661.879.383.9
Переселилися в межах області7.46.95.25.7
Переїхали до іншої області23.515.63.42.3
Виїхали, але потім повернулися0.63.51.73.4
Виїхали за кордон9.912.110.34.6
Загальна кількість респондентів1621735887

Таблиця A2. Розподіл респондентів за освітою та зайнятістю, %

ОсвітаЗайнятість
повна середня3.3працюють62.9
неповна вища/технічна23.1не працюють30.7
Бакалаври13.2пенсіонери2.9
Магістри57.1студенти3.5
PhD3.3

Таблиця A3. Розподіл доходів респондентів, %

У вас достатньо грошей?Яку частку сімейного бюджету ви витрачаєте на такі базові речі, як харчування та комунальні послуги?Який місячний дохід вашої родини?
не вистачає навіть на їжу6,5%75% +16,3%< 5 тис. грн15%
можемо купувати їжу, але важко купити одяг25,3%50-75%25,4%5-10 тис. грн23,3%
можемо купувати їжу та одяг, але важко купувати товари тривалого користування49%25-50%38,6%10-15 тис. грн22,8%
можемо купувати товари тривалого користування17,5%< 25%10,3%15-20 тис. грн15,5%
можемо купувати дуже дорогі речі1,5%20-30 тис. грн12,3%
30-40 тис. грн7%
40+ тис.грн4%

Джерело

COVID-19 Live