fbpx

У 2020 році безпосередньо споживачами сплачено до державного бюджету України понад 416 млрд грн., при цьому прямі втрати споживачів склали щонайменше 37.5 млрд грн, а непрямі та потенційні втрати – близько 1 трлн грн на рік.

21 липня науковці Інституту економіко-правових досліджень Національної академії наук України презентували дослідження  “Роль українського споживача в економіці, та важливість використання РРО для простежуваності продукції на ринку та захисту споживчих прав” під час інформаційної панелі “Торгівля України: успіх розвитку в епоху тотальних викликів” організованої  Київським національним торговельно-економічним університетом до Дня торгівлі. 

На початку презентації Андрій Лига, співробітник Інституту економіко-правових досліджень НАН України, коментуючи важливість дослідження навів слова Дж.Ф. Кеннеді, що захист покупок споживачів від втрат, які вони можуть понести внаслідок  порушення їх прав, має не менше значення, ніж забезпечення зростання їх доходів. Адже, таке зростання в такому випадку нівелюється втратами від неякісних товарів, що отримують споживачі на ринку. “За формальними ознаками правова основа споживчого захисту в Україні не дуже відрізняється від європейської, але  здебільшого, ці положення декларативні, часто непов’язані або суперечать один одному, або не підкріплені реальними механізмами їх реалізації”, – наголосив Андрій Лига.

Прямі втрати  споживачів у 2020 році складались з 0.5 млрд грн – витрати на лікування, 3 млрд грн – збитки від пожеж, 34 млрд грн – прямі збитки від контрабандної, контрафактної або без облікової продукції. Загалом це щонайменше 37.5 млрд грн. На додачу до цього ще приблизно  1 трлн грн на рік складають непрямі та потенційні втрати – це обсяг реалізованої споживачам контрабандної, контрафактної або без облікової продукції, на яку не розповсюджується гарантія, а також продукції без розрахункових документів з достатньою для захисту прав споживачів інформацією.

Андрій Лига наголосив, що недобросовісні суб’єкти господарювання використовують безоблікову торгівлю як механізм, що дозволяє їм порушувати права та інтереси споживачів, а також отримувати неправомірну перевагу перед добросовісним бізнесом (через несплату податків, занижену якість, відсутність гарантійного та пост гарантійного обслуговування тощо). У такому випадку запровадження механізму обов’язкового застосування РРО має стати для держави певною “червоною лінією”, яка не обговорюється. Адже за цією лінією знаходяться права та інтереси споживачів та добросовісного бізнесу тобто основних пріоритетів функціонування будь-якої правової держави.  

Науковці прийшли до висновку, що  для захисту споживачів та  ринку України від неякісної, контрафактної, безоблікової продукції потрібно зроби щонайменше наступні кроки:

  1. Гарантувати, на законодавчому рівні, прозорість споживчого ринку шляхом закріплення обов’язкового застосування РРО.
  2. Усунути неузгодженості в нормативно-правових актах, що стосуються різновидів розрахункових документів та інформації в них.
  3. Забезпечити ефективну участь громадськості у нагляді за споживчим ринком.
  4. Посилити контроль за Інтернет-торгівлею.
  5. Забезпечити ефективний механізм розв’язання проблемних ситуацій у процесі використання РРО.
  6. Забезпечити системність обов’язкових дій державних органів у разі виявлення порушень у процесі використання РРО.
  7. Посилити відповідальність за порушення законодавства у процесі використання РРО.

Джерело

COVID-19 Live