fbpx

Більше 60 відсотків людей похилого віку через кілька десятиліть не отримуватимуть пенсію через низький рівень внесків зараз.

 Через 30 років понад 60% літніх українців не будуть отримувати державні пенсії через відсутність справжньої пенсійної реформи. Такий прогноз дали у звіті на сайті Міжнародної організації праці. 

“Наразі тільки 36 відсотків населення працездатного віку від 15 до 64 років в Україні платять внески в державну пенсійну систему. Коли охоплення населення перебуває на такому низькому рівні, застосування суворого принципу сплати внесків з точки зору придатності означає, що в кінцевому рахунку, більш як 60 відсотків людей літнього віку не будуть отримувати пенсію, пов’язану зі сплатою внесків”, – йдеться в повідомленні. 

Резюме звіту також визначае наступне:

Адекватність пенсій за віком

Пенсійна формула

Відповідно до поточної пенсійної формули кожний повний рік страхового стажу забезпечує 1 відсоток базової заробітної плати. Таким чином, після 30 років страхового стажу
пенсійна ставка становить 30 відсотків. Якщо брати до уваги ставки податку на доходи фізичних осіб, пенсійні ставки становлять відповідно 36,6 (при ставці податку 18 відсотків) відсотка та 37,3 (при ставці податку 19,5 відсотка) відсотка. Жодна з цих ставок не досягає 40 відсотків.
З іншої сторони, якщо коефіцієнт стажу становить 1,35 відсотка за кожен рік страхового стажу, тоді пенсійна ставка після 30 років страхового стажу становить 40,5 відсотка. Якщо брати до уваги ставки податку на доходи фізичних осіб, пенсійна ставка становить відповідно 49,4 відсотка та 50,3 відсотка. При такому коефіцієнті стажу пенсійні ставки як у чистій, так і у валовій заробітній платі перевищують 40 відсотків.

Індексація пенсій

Впровадження до сучасного пенсійного законодавства автоматичної індексації пенсій є важливим кроком для гарантування забезпечення доходу протягом усього періоду виходу на пенсію. Рівень індексації пенсій – це середній показник темпів зростання споживчих цін
у попередньому році та зростання середньої бази нарахування за три попередні календарні роки, що передують виходу на пенсію.
Застосування даного методу індексації є переважно кращим варіантом, ніж практика чистої індексації цін, прийнята багатьма іншими країнами, або змішана індексація, надаючи збільшенню заробітної плати меншого значення. З іншого боку, використання трирічного середнього ковзного значення для зростання заробітної плати може спричинити затримки у коригуванні купівельної спроможності пенсій з часом, коли темпи зростання номінальної
заробітної плати є високими та мінливими.

Мінімальна гарантована пенсія

Мінімальна гарантована пенсія надається лише пенсіонерам, які досягли 65 років та мають 30 років страхового стажу для жінок та 35 років – для чоловіків. Відповідно до міжнародної практики дана вимога є надзвичайно обмежуючою.

Мінімальна пенсія встановлюється у розмірі 40 відсотків мінімальної заробітної плати, таким чином вона безпосередньо не пов’язана зі встановленим законодавством розміром прожиткового мінімуму.

У майбутньому зростатиме кількість пенсіонерів, які при виході на пенсію не матимуть права на мінімальну гарантовану пенсію через дуже обмежені умови призначення.

Єдиним захистом для цих осіб є соціальна допомога з урахуванням матеріального становища, яка забезпечує встановлений законодавством прожитковий мінімум для непрацездатних осіб, який буде поступово зменшуватися порівняно з мінімальною пенсією через різні коригувальні правила.

Порівняння типових пенсій з орієнтирами бідності

У звіті проаналізовано майбутні пенсії, розраховані за діючою та альтернативною пенсійними формулами, у порівнянні з трьома орієнтирами бідності: встановленим законом та фактичним прожитковими мінімумами та відносною межею бідності.
Для осіб із заробітком, рівним середній заробітній платі в країні, діюча пенсійна формула забезпечить пенсію, вищу відносної межі бідності та встановленого законом прожиткового мінімуму, але нижчу, ніж фактичний прожитковий мінімум. Для осіб із медіанним
доходом поточна формула призводить до отримання пенсії, вищої від встановленого законодавством прожиткового мінімуму, але нижчої, ніж відносна межа бідності та фактичний прожитковий мінімум. Для осіб з низьким рівнем доходу—не тільки при мінімальній заробітній платі, але й на рівні двох третіх медіанного доходу—розраховані за діючою формулою пенсії навіть нижчі, ніж встановлений розмір прожиткового мінімуму та мінімальної пенсії.

Альтернативна пенсійна формула з коефіцієнтом стажу 1,35 відсотка покращила б дану ситуацію. Зокрема, фактична пенсія для жінок, які виходять на пенсію та чий заробіток вище середнього, стала би вищою ніж фактичний прожитковий мінімум. Для осіб з низьким
рівнем доходу вищий коефіцієнт стажу гарантував би пенсію аналогічну до або більшу прожиткового мінімуму та мінімальну пенсія, ніж ті, що встановлені законодавством.

Рекомендовані заходи

Рекомендується розглянути наступні заходи щодо вдосконалення рівня державних пенсій:
• Збільшити коефіцієнт стажу з 1 відсотка до щонайменше 1,35 відсотка, що забезпечує
пенсійну ставку на рівні 40,5 відсотка після 30 років страхового стажу.
• Вартість збільшення коефіцієнта стажу повинна відповідати збільшенню ставки
внеску, визначеною актуарною оцінкою. Подальше вдосконалення можна розглянути за наявності додаткових бюджетних можливостей.
• Повинні бути доступні додаткові ресурси, що дозволяють надання більш адекватних пенсій, та які б сприяли підвищенню рівня зайнятості, формалізації зайнятості, розширенню охоплення та покращенню дотримання сплати внесків та збору внесків.
• У пенсійні формулі при розрахунку середньої бази нарахування слід використовувати заробіток за попередні роки або коригувати минулі заробітні плати у разі використання трирічного середнього значення.

Для підвищення мінімальних гарантій рекомендується розглянути наступні заходи:
• Право на повну мінімальну гарантовану пенсійну повинно надаватися особам, які досягли пенсійного віку, але мають менший період страхового стажу, ніж 30 років для жінок та 35 років – для чоловіків.
• Необхідно гармонізувати умови призначення мінімальної гарантованої пенсії з вимогами до пенсії, забезпечуючи рівноправ’я щодо надання мінімальної пенсії до та після досягнення 65 років.
• Якщо зберігається значна розбіжність між встановленим законом та фактичним прожитковими мінімумами, ймовірно, необхідно розглянути питання про запровадження універсальної мінімальної гарантованої пенсії для усіх осіб похилого віку за рахунок державного бюджетного фінансування.

Ці рекомендовані заходи повинні бути належним чином оцінені та представлені для обговорення політики.

Відзначається, що основними причинами низького рівня охоплення є відносно низька участь населення в робочій силі і високе безробіття (зокрема, для молоді та жінок), відсутність реєстрації через неформальності та заниження заробітної плати. 

Нагадаємо, що раніше прем’єр-міністр Денис Шмигаль озвучив вигоду від накопичувальних пенсій. 

За його словами, протягом 10-15 років введення накопичувальної пенсійної системи має дати інвестиційний ресурс до 50 млрд доларів. 

Джерело

COVID-19 Live