fbpx

У жовтні експерти ІМІ зафіксували вісім злочинів проти свободи слова в Україні. З них три вчинила Росія проти українських медіа і журналістів.

Серед російських злочинів – викрадення, знищення телевеж, а також затримання української журналістки Гульсум Халілової за російським запитом у межах Інтерполу в Стамбулі.

Водночас ІМІ зафіксував п’ять випадків порушення свободи слова, за які відповідальна саме українська сторона. Це випадки перешкоджання, обмеження доступу журналістів до публічної інформації та кіберзлочини.

Такими є дані моніторингу Інституту масової інформації.

Так, на початку жовтня в Комишувасі (Луганська область) російські війська знищили 150-метрову телевежу, яка забезпечувала потреби більш ніж 200 тисяч жителів Луганської і Донецької областей. Телевежа поширювала український контент на 50 км, зокрема на Попасну, Лисичанськ та Сєвєродонецьк.

У тимчасово окупованому Старобільську бойовики угруповання “ЛНР” викрали Юлію Рибалку, яка раніше обіймала посаду прессекретарки ТОВ “Луганське енергетичне об’єднання”. Її звинувачують у “переданні відомостей для наведення ракетних обстрілів Збройним силам України”. Окупанти погрожують жінці ув’язненням строком 20 років.

В аеропорту Стамбула (Туреччина) правоохоронні органи затримали згідно з російським запитом у межах Інтерполу кримськотатарську журналістку, яка працює на телеканалі АТR, Гульсум Халілову. Журналістку звільнили та дозволили в’їхати на територію Туреччини. Нагадаємо, що 12 липня 2019 року підконтрольний Росії Київський районний суд Криму заочно обрав запобіжний захід у вигляді взяття під варту журналістці телеканалу ATR Гульсум Халіловій з моменту затримання її на території Росії або в разі екстрадиції Халілової до РФ. 1 серпня “Верховний суд” Криму залишив чинним рішення суду першої інстанції.

Кримське управління ФСБ Росії порушило кримінальну справу проти журналістки кримськотатарського телеканалу ATR Гульсум Халілової за статтею 208 Кримінального кодексу Росії (“Участь у збройному формуванні на території іноземної держави”).

Ситуація зі свободою слова в Україні, відповідальність за яку лежить на українських громадянах 

У жовтні ІМІ зафіксував п’ять випадків порушення свободи слова, за які відповідальна саме українська сторона. Ці випадки стосувалися перешкоджання, обмеження доступу та кіберзлочини. Такі випадки зафіксовано в Києві, Полтаві та Черкасах.

Так, на початку жовтня журналіст “Української правди” Михайло Ткач заявив про SMS-бомбінг та численні дзвінки після виходу 28 вересня його сюжету “Форсаж під час війни. Як мешканців столиці тероризують вуличними гонками”.

Згодом він заявив про перешкоджання, оскільки 10 жовтня додому до водія його знімальної групи прийшли шестеро чоловіків та розпитували, чи працює він з Михайлом Ткачем та де розташовується офіс, у якому працює Ткач, і “Українська правда”. А 13 жовтня Ткач повідомив, що його збило авто. Він додав, що “не схильний” пов‘язувати цей випадок із професійною діяльністю, але звернув увагу на певні деталі. “Сьогодні вранці на пішохідному переході мене збила машина. Нічого серйозного. Забої. Я не схильний пов‘язувати цей випадок із професійною діяльністю, але і водія ВАЗа, який натиснув на газ перед пішохідним і переді мною теж складно зрозуміти. Тому про всяк випадок фіксую це тут”, – зауважив тоді він.

Випадки обмеження доступу до публічної інформації сталися в Полтаві та Черкасах. Так, Полтавська міська рада із запізненням надіслала відповідь на інформаційний запит журналістки онлайн-медіа “Фундамент” Надії Труш щодо виділеної з бюджету Полтавської громади суми на висвітлення діяльності органів місцевого самоврядування та не надала запитуваної інформації. В іншому випадку Департамент освіти Полтавської міськради із запізненням та тільки після звернення до уповноваженого Верховної Ради з прав людини надав відповідь журналістці онлайн-медіа “Фундамент” Надії Труш про закупівлю канцелярських наборів для першокласників. 

У Черкасах журналіста видання “18000” Артура Чемириса, покликаючись на “таємницю слідства”, видалили із судового засідання, попри те що про проведення закритого засідання жодна зі сторін не заявляла. 

Злочини Росії

Захоплення та викрадення журналістів – 1

1. В окупованому Старобільську бойовики викрали колишню речницю Луганського енергетичного об’єднання

13.10.2022 У тимчасово окупованому Старобільську бойовики угруповання “ЛНР” викрали Юлію Рибалку, яка раніше обіймала посаду прессекретарки ТОВ “Луганське енергетичне об’єднання”, повідомляють “Старобільські новини”.

Бойовики звинувачують жінку в “переданні відомостей для наведення ракетних обстрілів Збройним силам України”.

Про це повідомляють російські пропагандистські ресурси, які опублікували відео, де Юлія на допиті відповідає на питання загарбників.

За інформацією проросійських пропагандистських ЗМІ, жінку звинувачують у “збиранні інформації для українських спецслужб”, зокрема “з метою коригування по цивільних об’єктах” “ЛНР”. Окупанти погрожують жінці ув’язненням строком 20 років.

Як повідомляв ІМІ, Росія офіційно підтвердила утримання в полоні правозахисника Максима Буткевича.

Обстріли та захоплення телевеж – 1

1. На Луганщині окупанти знищили телевежу, яка покривала понад 200 тисяч абонентів

04.10.2022 Російські війська знищили в Комишувасі (Луганська область) 150-метрову телевежу, яка забезпечувала потреби понад 200 тисяч жителів Луганської і Донецької областей. Про це повідомив керівник Луганської ОВА Сергій Гайдай.

Телевежа, яка була збудована понад рік тому за кошти Євросоюзу, розповсюджувала український контент на 50 км, зокрема на Попасну, Лисичанськ та Сєвєродонецьк.

“До речі, на найвищій її точці майорів синьо-жовтий прапор розміром 4 х 6 м. Напевно, саме він і не давав спокою окупантам, які на Попаснянському напрямку рівняли із землею все”, – додав Гайдай.

Як повідомляв ІМІ, 22 вересня російські загарбники обстріляли дев’ятьма ракетами інфраструктуру Запоріжжя. Одна з них впала неподалік телевежі в центрі міста. Постраждала не сама телевежа, а територія навколо неї. Зокрема, пошкоджень зазнав телецентр, де розташована редакція Суспільного Запоріжжя.

Юридичний тиск – 1

1. У Стамбулі за запитом Росії затримали журналістку ATR Гульсум Халілову

28.10.2022 В аеропорту Стамбула (Туреччина) правоохоронні органи затримали згідно з російським запитом у межах Інтерполу кримськотатарську журналістку, яка працює на телеканалі АТR, Гульсум Халілову. Наразі її вже звільнили та дозволили в’їхати на територію Туреччини.

Про це повідомив народний депутат України Рефат Чубаров на своїй фейсбук-сторінці.

За його словами, журналістку затримали вночі 27 жовтня після прильоту з Хорватії.

“Як стало зрозуміло з різних джерел, затримання було здійснене згідно з російським запитом у рамках Інтерполу. Наразі Гульсум Халілова звільнена, їй дозволили в’їхати на територію Туреччини. Певна річ, що цей інцидент набуде особливого резонансу. Тим не менш, закликаю тих, хто обговорюватиме цю тему, бути професійними: процедури в Інтерполі вимагають від держав-членів їх дотримуватись. Затримання – це ще не арешт і тим більше не видача. Але в будь-якому разі це принизливо для тих, кого затримують незаконно. В даному випадку відповідно до сфальшованих росією матеріалів”, – написав Чубаров.

Він додав, що за останні сім років він двічі опинявся в подібних інцидентах, як із Гульсум Халіловою: його затримували за сфальсифікованими запитами Росії.

Чубаров закликав вимагати від держав-членів Інтерполу “негайно позбавити росію членства в цій організації”.

У коментарі “Українській правді” Халілова повідомила, що її протримали 17 годин за запитом Росії й нібито через заборону на в’їзд. Зараз розв’язується питання про заборону на в’їзд її до Туреччини.

Як повідомляв ІМІ, 12 липня 2019 року підконтрольний Росії Київський районний суд Криму заочно обрав запобіжний захід у вигляді взяття під варту журналістці телеканалу ATR Гульсум Халіловій з моменту затримання її на території Росії або в разі екстрадиції Халілової в РФ. 1 серпня “Верховний суд” Криму залишив в силі рішення суду першої інстанції.

Кримське управління ФСБ Росії порушило кримінальну справу проти журналістки кримськотатарського телеканалу ATR Гульсум Халілової за статтею 208 Кримінального кодексу Росії (“Участь у збройному формуванні на території іноземної держави”).

Прокуратура АРК відкрила провадження після порушення в анексованому Криму кримінальної справи проти ведучої кримськотатарського каналу ATR Гульсум Халілової і її заочного арешту.

СИТУАЦІЯ ЗІ СВОБОДОЮ СЛОВА, ЗА ЯКУ ВІДПОВІДАЛЬНА УКРАЇНА

Фізична агресія

Перешкоджання законній журналістській діяльності – 1

1. Михайло Ткач заявив про перешкоджання його журналістській діяльності

10.10.2022 Журналіст “Української правди” Михайло Ткач заявив про перешкоджання його журналістській діяльності та пов’язує це з виходом сюжету “Форсаж під час війни. Як мешканців столиці тероризують вуличними гонками”.

За його словами, 10 жовтня додому до водія його знімальної групи прийшли шестеро чоловіків. Четверо з них були у військовій формі, двоє – у чорному одязі.

Один з них назвався поліцейським і заявив, що водій 10 жовтня став винуватцем ДТП і залишив місце пригоди.

“Далі почали розпитувати дружину водія про те, ким він працює: журналіст, водій чи оператор. Запитували, чи працює він з Михайлом Ткачем. І найголовніше, що цікавило цих чоловіків, – де розташовується офіс, офіс, у якому працює Михайло Ткач, і розташовується “Українська правда”, – зазначив журналіст.

За його словами, коли донька водія зателефонувала йому і намагалася дати слухавку цим чоловікам, щоб ті з ним поговорили, вони залишили в спокої родину водія та пішли.

Ткач наголосив, що люди не були на поліцейському авто і, судячи зі слів сусідів, прийшли пішки.

Журналіст упевнений, що цей візит пов’язаний з нещодавнім матеріалом його команди про вуличних гонщиків, які порушують спокій людей у воєнний час, влаштовуючи вуличні перегони.

“Закликаю правоохоронні органи відреагувати. Якщо водій нашої знімальної групи, а всі прекрасно знають, хто це, і вони можуть легко встановити, чи дійсно є якісь провадження, у яких фігурує цей водій”, – резюмував журналіст.

Як повідомляв ІМІ, журналіст “Української правди” Михайло Ткач заявив про SMS-бомбінг та численні дзвінки після виходу 28 вересня його сюжету “Форсаж під час війни. Як мешканців столиці тероризують вуличними гонками”.

Цензура. Доступ до інформації

Доступ до інформації – 3

1. Полтавська міськрада невчасно відповіла журналістці на запит та не надала запитуваної інформації

04.10.2022 Полтавська міська рада із запізненням надіслала відповідь на інформаційний запит журналістки онлайн-медіа “Фундамент” Надії Труш щодо виділеної з бюджету Полтавської громади суми на висвітлення діяльності органів місцевого самоврядування, та не надала запитуваної інформації. Про це розповіла Надія Труш, яка також є регіональною представницею ІМІ.

Запит вона надіслала 12 вересня, а відповідь отримала лише 4 жовтня.

За словами журналістки, відповідь на запит надійшла із суттєвим запізненням та тільки після того, як був опублікований її блог про доступ до публічної інформації місцевої влади та, зокрема, про відсутність відповіді на інформаційний запит в установлений законом термін. Також Надія Труш вважає, що відповідь надали ще й тому, що вона повідомила керівниці пресслужби Полтавської міськради про підготовку скарги до уповноваженого Верховної Ради з прав людини через відсутність відповіді.

“Перевіряючи, як комунікує місцева влада з журналістами, громадою, чи вчасно надає відповіді на інформаційні запити, я надіслала 12 вересня запит. Поцікавилася сумою виділених з бюджету Полтавської громади коштів на висвітлення діяльності органів місцевого самоврядування. У п’ятиденний термін, протягом якого за законом мала б надійти відповідь, її не отримала. Лише 4 жовтня, після численних обіцянок “буде завтра” та моїх слів, що буду змушена звернутися до уповноваженого Верховної Ради з прав людини, відповідь на запит надійшов. Щоправда, запитуваної суми так і не надали, посилаючись на те, що виділені кошти не витрачалися”, – розповіла представниця ІМІ. 

Як повідомляв ІМІ, 7 вересня департамент освіти Полтавської міської ради у відповіді на інформаційний запит журналістки онлайн-медіа “Фундамент” Надії Кучер порадив шукати запитувану інформацію самостійно.

2. Полтавська міськрада відповіла журналістці на запит лише після скарги омбудсмену

07.10.2022 Департамент освіти Полтавської міської ради із запізненням та тільки після звернення до уповноваженого Верховної Ради з прав людини надав відповідь журналістці онлайн-медіа “Фундамент” Надії Труш про закупівлю канцелярських наборів першокласникам. Про це журналістка повідомила ІМІ.

“Ця історія тривала місяць. 7 вересня я написала запит, у якому цікавилася сумою, виділеною з бюджету Полтавської громади на закупівлю канцелярських наборів, які міська влада вручала першокласникам. У відповідь отримала, що “запитувана інформація міститься у відкритому доступі на офіційному майданчику електронної системи публічних закупівель України ProZorro”, – розповіла Надія.

Журналістка розповіла, що телефонувала до виконавця запиту та повідомила про наявне порушення, а також подала скаргу до уповноваженого Верховної Ради з прав людини.

“Після скарги уповноваженому з прав людини нарешті отримала вичерпну відповідь на запит, зі всією інформацією, яка мене цікавила”, – сказала Надія.

Як повідомляв ІМІ, Департамент освіти Полтавської міської ради 7 вересня у відповіді на інформаційний запит журналістки онлайн-медіа “Фундамент” Надії Труш порадив шукати запитувану інформацію самостійно. Журналістка повідомила виконавця запиту про наявне порушення та подала скаргу до уповноваженого Верховної Ради з прав людини.

4 жовтня Полтавська міська рада із запізненням надіслала відповідь на інформаційний запит Надії Труш щодо виділеної з бюджету Полтавської громади суми на висвітлення діяльності органів місцевого самоврядування, та не надала запитуваної інформації.

3. У Черкасах суд видалив журналіста із засідання

18.10.2022 У Черкасах журналіста видання “18000” Артура Чемириса, покликаючись на “таємницю слідства”, видалили із судового засідання, попри те що про проведення закритого засідання жодна зі сторін не заявляла. Про це повідомляє видання “18000”.

Так, 18 жовтня слідча суддя Придніпровського районного суду Черкас Світлана Позарецька розглядала клопотання слідчого Слідчого управління Національної поліції в Черкаській області про відсторонення від посади очільника Черкаського обласного осередку Червоного Хреста Валерія Безбородова. Чоловіка підозрюють у завищенні вартості гуманітарної допомоги, яку закуповували коштом благодійників від імені організації. Правоохоронці вважають, що Безбородов залучив до незаконної діяльності низку підконтрольних підприємців, у яких закуповував харчові продукти за завищеною вартістю.

Перед початком засідання журналіст Артур Чемирис подав клопотання про дозвіл проводити відео- та фотофіксацію судового засідання. Однак під час розгляду клопотання проти його задоволення виступили представники сторони обвинувачення. Зокрема, прокурор Черкаської обласної прокуратури апелював до того, що під час засідання може бути розголошено персональні дані обвинуваченого, якого на засіданні не було. А слідчий Слідчого управління ГУНП у Черкаській області попросив узагалі видалити журналіста із зали суду через те, що під час засідання може бути оголошено “таємницю слідства”, а саме інформацію, якою обґрунтовують клопотання про відсторонення Валерія Безбородова від посади. 

Заслухавши позиції сторін, суддя Придніпровського районного суду Світлана Позарецька задовольнила прохання слідчого та видалила журналіста “18000” Артура Чемириса із зали суду. Водночас клопотання про проведення закритого засідання жодна зі сторін не заявляла та окремо не обговорювала.

У пресслужбі Придніпровського районного суду в коментарі ІМІ зазначили, що журналістів пускатимуть на подальші засідання.

“Суд ухвалив таке рішення, враховуючи відсутність обвинуваченого і те, що будуть оголошуватися певні його персональні дані, зокрема медичні діагнози. Саме засідання не відбулося. Це була лише підготовча частина. На подальші засідання журналістів пускатимуть”, – прокоментувала пресслужба суду.  

Нагадаємо, згідно з ч. 2 ст. 27 Кримінально-процесуального Кодексу України, кримінальне провадження в судах усіх інстанцій здійснюється відкрито. Слідчий суддя, суд може ухвалити рішення про обмеження доступу осіб, які не є учасниками судового процесу, до судового засідання під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України відповідно до Закону “Про захист населення від інфекційних хвороб”, якщо участь у судовому засіданні становитиме загрозу життю чи здоров’ю особи. Проте слідчий суддя, суд може ухвалити рішення про здійснення кримінального провадження в закритому судовому засіданні впродовж усього судового провадження або його окремої частини в разі: 1) якщо обвинуваченим є неповнолітній; 2) розгляду справи про кримінальне правопорушення проти статевої свободи та статевої недоторканості особи; 3) необхідності запобігти розголошенню відомостей про особисте та сімейне життя чи обставин, які принижують гідність особи; 4) якщо здійснення провадження у відкритому судовому засіданні може призвести до розголошення таємниці, що охороняється законом; 5) необхідності гарантування безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні.

Юрист Інституту масової інформації Роман Головенко звертає увагу, що таке видалення журналіста не вписується в жодну з підстав для обмеження гласності судового розгляду за ч. 2 ст. 27 КПК. “Не було ухвалено рішення про проведення закритого судового засідання чи про обмеження присутності осіб з мотивів карантину. Що стосується відеозапису, то в кримінальному процесі його дійсно припустимо проводити лише з дозволу суду”, – зазначив юрист.

Інтернет-тиск

Кіберзлочини – 1

1. Журналіст Михайло Ткач повідомив про sms-бомбінг за матеріал про київських стрітрейсерів

06.10.2022 Журналіст “Української правди” Михайло Ткач повідомив про SMS-бомбінг та численні дзвінки після виходу 28 вересня його сюжету “Форсаж під час війни. Як мешканців столиці тероризують вуличними гонками”. Про це він написав на своїй фейсбук-сторінці.

За його словами, він отримав багато SMS та дзвінків з невідомих номерів.

“Близько 200 смс за пів години. Дзвінки з турецьких, французьких, британських номерів. […] Шановні гонщики, всі розмови я записую, номери з яких мені дзвоните ви або ваші друзі, теж. Просто щоб потім для вас не було несподіванкою”, – написав він.

У сюжеті журналісти УП спостерігали наприкінці серпня – початку вересня за любителями вуличних перегонів у Києві. Ткач нагадав, що 26 червня Київрада заборонила на час воєнного стану рух транспортних засобів без шумопоглиначів. Журналісти УП вважають, що гуркіт моторів автівок любителів вуличних перегонів у столиці країни, що живе в умовах війни, виглядає зухвало і щонайменше недоречно в той час, коли багато українців унаслідок російської агресії живуть з посттравматичним синдромом. 

“Ми навмисно не розповідаємо, а лише показуємо те, що нам довелося побачити на київських вулицях. Бо цей матеріал, очевидно, не потребує жодних коментарів, а лише жорсткої реакції відповідних правоохоронних органів і, як наслідок, повного зникнення вуличних перегонів та гучних авто з київських вулиць”, – йдеться в дописі до сюжету.

Михайло Ткач закликав стрітрейсерів залишити спроби тиску, а також закликав усіх до діалогу без погроз та закликів.

“Спроби тиску залиште, будь ласка. Наразі мене визнано потерпілим у семи кримінальних провадженнях, і витрачати час та сили на восьме я не хочу.  Бо має бути й буде наступним чином. Я, як журналіст, продовжую звертати увагу на проблему – просто показую як є, навіть без закадрових коментарів”, – написав він.

Захист свободи слова

Реакція влади на порушення свободи слова – 1

1. У Рівному судитимуть підозрюваного в погрозах убивством журналістці інні білецькій

31.10.2022 Рівненська окружна прокуратура скерувала до суду обвинувальний акт стосовно Андрія Бузинарського, якому інкримінують погрози насильством журналістці Інні Білецький та її родині. Про це повідомляє Рівненська обласна прокуратура.

За даними слідства, у серпні 2018 року Андрій Бузинарський, який мав бути під домашнім арештом, перебував за кермом у нетверезому стані й зрештою потрапив у ДТП. Коли на місце події приїхала Інна Білецька (на той час продюсерка “Суспільне Рівне”), щоб отримати його коментар, він погрожував насильством та смертю їй та її родині. Водночас він уточнив навіть спосіб реалізації своїх погроз, які потерпіла сприйняла як реальні. “Я думаю, що тобі башку сьогодні поламають і ти будеш до завтра як мінімум трупом. У тебе діти є?” – сказав Бузинарський журналістці.

Обвинувальний акт прокуратура скерувала до Рівненського міського суду.

Андрію Бузинарському загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк до трьох років.

Як повідомляв ІМІ, 8 вересня 2022 року місцевий суд арештував Бузинарського, однак у жовтні суд змінив міру запобіжного заходу на домашній арешт. Йому інкримінують погрози насильством щодо журналіста у зв’язку зі здійсненням цим журналістом законної професійної діяльності (ч. 1 ст. 345-1 КК України).

Рік тому розслідування в цій справі уповільнилося: поліція розповідала, що прокуратура не захотіла оголошувати підозри, прокурори – що до них ніхто не звертався. 

#ЗМІ #свободаслова #росія

Джерело

COVID-19 Live