Не зважаючи на те, що через війну більше 8 млн українців виїхало за кордон, лише 6% опитаних жінок-підприємиць повністю або частково призупинили свою діяльність в Україні
Жінки складають половину працездатного населення, вони приймають більшість споживацьких рішень, але лише 30% з них мають доступ до керівництва компаніями.
За останні роки кількість жінок-директорок українських компаній невпинно зростала. У 2021 році 33,27% новостворених компаній очолювали жінки. Повномасштабна війна призупинила цей процес. У 2022 році серед відкритих компаній частка жінок-керівниць складала вже 28-29%.
Представленість жінок на керівних посадах економічно вигідна. Оскільки майже 80% рішень у всіх секторах ринку приймають жінки, що є споживачками товарів та послуг, гендерний баланс у керівництві дозволить краще розуміти ринкові потреби споживачів й забезпечити вищу конкурентоздатність компанії.
До того ж, згідно з дослідженням Deloitte, компанії, де жінки є генеральними директорками, більш гендерно збалансовані, і частка жінок, які в них працюють, становить 33,5%. У компаніях, якими керують чоловіки, працює лише 19,4% жінок.
Більша залученість жінок на ринку труда призводить до росту економічного потенціалу країни. Якщо рівень зайнятості жінок буде дорівнювати рівню зайнятості чоловіків, рівень ВВП України зросте на 7%, тобто вдвічі більше від показника 2021 року (тоді ріст ВВП склав 3,4%).
Якщо жінки відіграватимуть ідентичну роль на ринках праці, як і чоловіки, до 2025 року до світового річного ВВП можна буде додати $28 трлн, або 26%, стверджується у звіті McKinsey Global Institute.
Українки у світі
У 2022 році Україна опинилася на 81 місці серед 162 країн та територій за індексом гендерного розриву в дослідженні Global Gender Gap від Всесвітнього економічного форуму. Індекс глобального гендерного розриву вимірює рівноправ’я між чоловіками й жінками за показниками:
- економічна участь та можливості
- рівень освіти та доступ до освіти
- політичні повноваження (участь у структурах, що приймають рішення)
- здоров’я та виживання (якість і тривалість життя).
За рік війни Україна втратила сім позицій — і це найгірший показник за всі роки вимірювання, з 2006. Дослідники оцінили гендерний розрив в нашій країні у 70,7%. Середній світовий показник складає 68,1%. Перше місце у рейтингу традиційно займає Ісландія з показником 90,8%.
За нинішніх темпів прогресу знадобиться 132 роки, щоб досягти повного паритету, вважають науковці.
За даними глобальної доповіді компанії Grant Thornton у 2022 році жінки обіймали 32% керівних посад у порівнянні з 31% у 2021 році. До них належать посади головного виконавчого директора та керуючого директора, фінансового директора, інформаційного директора, операційного директора, маркетингового директора та директора з кадрів. Як зазначають у звіті, вікно можливостей створили практики роботи після пандемії. Інклюзивне середовище та гнучкі графіки дало змогу більшій кількості талановитих жінок перейти на керівні посади.
В українському опитуванні «Як збільшити зайнятість жінок і чому це важливо для економіки?» жінки визнають, що хотіли б працювати дистанційно чи не повний робочий день, але не вірять у те, що зможуть знайти таку роботу. Мабуть, саме тому чверть опитаних жінок хочуть мати власний бізнес — вони бачать в цьому можливість самостійно планувати своє навантаження і графік.
Українські підприємиці під час війни
Здебільшого українські жінки у бізнесі – одноосібні власниці одного підприємства. У 90% випадків жінки реєструють свої компанії як ФОПи, тому що ця форма організації найкраще підходить для фрилансу й запуску власної справи.
Останні роки кількість ФОПів, заснованих жінками, росте. У 2021 році вони становили 46,6% (у 2016-му — 44,8%). У 2020 жінки відкрили навіть на 5% більше ФОПів, ніж чоловіки. У воєнний 2022 рік 48 % нових малих бізнесів в Україні заснували саме жінки.
95% жінок, що мають власний бізнес, відчули вплив війни, йдеться у дослідженні «Портрет українських жінок-підприємиць» за 2022 рік. Військові дії призвели до вразливості малого бізнесу, вплинули на відкриття бізнесів у галузі важкої промисловості, більшість з яких розташовані на тимчасово окупованих територіях). Також жінки паралельно з веденням бізнесу, волонтерили та турбувалися про безпеку родини, що потребувало чимало часу та зусиль.
Однак лише 6% опитаних жінок-підприємиць повністю або частково призупинили свою діяльність. Більш ніж половина (55%) продовжує займатися підприємництвом, хоча й не впевнені у його перспективах. Водночас 16% відчувають позитивні перспективи, а 5% стверджують, що ситуація покращилась.
За офіційними даними понад 8 млн українців виїхали до країн Європи, з них 90% жінки та діти. Ще близько 8 млн українців переїхали у центральні та західні області України.
Тобто кількість потенційних споживачів українських товарів та послуг зменшилася. Якщо на початку повномасштабного вторгнення більшість жінок-підприємиць намагалися адаптуватися до воєнних реалій, сьогодні однією з головних цілей є повернення старих клієнтів та пошук нових. Бізнес змушений бути сміливішим, креативнішим у взаємодії з цільовою аудиторією. За рахунок цього йому і вдається вижити.
#жінки #підприємництво #біженці #війна #УСП #USP
