fbpx

84,6% експертів опитування вказали, що Стратегія не сприяла розбудові системи державної політики реінтеграції – дослідження

В прес-центрі Українського кризового медіа-центру презентували дослідження на тему: «Інформаційна реінтеграція тимчасово окупованих територій», виконаного на замовлення Національної Платформи «Діалог про мир та безпечну реінтеграцію». Дослідження було проведено методом онлайн-анкетування серед представників громадянського суспільства, недержавних аналітичних центрів, міжнародних організацій, Національної ради з питань теле- і радіомовлення, у тому числі регіональних представництв у Донецькій і Луганській областях, журналістів. Термін проведення дослідження: 12-18 квітня 2021 року. В його рамках було опитано 26 експертів тимчасово окупованих територій Луганської та Донецької областей.

 «Ми провели експертне опитування, яке присвячене темі стратегічних документів питання інформаційної реінтеграції на окупованих територіях … Завданням опитування було: оцінити поточні текучі напрями державної інформаційної комунікаційної політики, зокрема, як були реалізовані стратегічні документи», –пояснила Юлія Тищенко, співзасновниця Національної Платформи «Діалог про мир та безпечну реінтеграцію».

Учасники презентації наголосили, що експертне дослідження важливе з точки зору надання якісної експертної допомоги урядовим структурам аби розуміти, як має трансформуватися політика, куди вона має бути спрямована, що не вдалося зробити та можливість побачити експертні зони.

84,6% експертів опитування вказали, що Стратегія інформаційної реінтеграції Донецької та Луганської областей не сприяла розбудові системи державної політики реінтеграції. 53,8% експертів кажуть, що інформаційна політика реінтеграції досі не має чітких пріоритетів. 52% опитаних зазначають, що в Стратегії вірно визначені проблеми, але шляхи їх вирішення – ні. Для 57,7% опитаних – для реалізації Стратегії не вистачало ресурсів. 88% експертів вважають цілі Стратегії (повністю або частково) відповідають пріоритетам загальної державної політики реінтеграції.

Дмитро Дубов, експерт з комунікацій розказав, що вдалося та не вдалося зробити на окупованих територіях. Залучення організацій та інститутів громадянського суспільства і часткове відновлення покриття теле- радіосигналом українських мовників підконтрольних територій Донецької та Луганської областей – це ті досягнення, які вдалося реалізувати. Спікер додав, що держава вклала багато зусиль в покриттятеле- радіосигнал. Сигнал на окупованих територіях став кращий. Найменше вдалося:

  • Налагодити ефективну роботу в інформаційній сфері місцевих органів влади Донецької і Луганської областей
  • Нейтралізувати поширення телерадіосигналу з боку ТОТ на підконтрольні території
  • Підвищити рівень спільності між громадянами України, що мешкають по обидва боки лінії зіткнення
  • Створити необхідний контент для мешканців підконтрольних частин Донецької і Луганської областей
  • Створити відповідний контент для мешканців ТОТ
  • Поширити наземне ефірне мовлення українських ЗМІ на ТОТ
  • Встановити ефективну комунікацію з ВПО як важливим каналом-посередником між Україною та мешканцями ТОТ
  • Забезпечити доступність інформації для людей з вадами слуху та зору.

65,4% опитаних визначили, що в умовах окупації урядові комунікації з мешканцями ТОТ є дуже обмеженими. 19,2% – такі комунікації взагалі не відбуваються, 64% – це основна причина відсутності якісного контенту для жителів ТОТ. У контент, який подаватиметься мешканцям тимчасово-окупованих території, має враховуватися: соціально-економічні проблеми мешканців; правові і політичні умови, в  яких вони опинилися; потреби в задоволення адміністративних та соціальних послуг від України; що їх очікує після повернення до території України, які їхні права будуть забезпечуватися. Для мешканців територій України ключовим в контенті залишається розуміння причин окупації та ролі РФ в ній. Також Юлія Каплан, експертка Національного інституту стратегічних досліджень розказала, що опитаних цікавить перехідне правосуддя: питання відповідальності за події, які тривають на сході. Також важливо зазначити важливість технічного забезпечення українського мовлення. «Серед нерозв’язаних проблем – це мовлення на ТОТ і покращення українського мовлення на підконтрольних територіях. Це можна зробити з допомогою засобів посилення передавачів, встановлення нових телевеж, розширення систем глушіння, посилення і збереження аналового мовлення», – додає спікерка.

В 2016 році аналітичний центр «Фабрика думки «Донбас» сформував Стратегію про яку сьогодні йде мова. Аналітична група поставила перед собою завдання розробити та реалізувати Стратегію. Тому вкінці 2016 році вже було реалізовано дослідження серед населення ТОТ та підконтрольній території. Влітку 2018 року вона була прийнята на засіданні уряду В. Гройсмана.

Дмитро Ткаченко, керівник аналітичного центру «Фабрика думки «Донбас» наголосив, що без залучення міжнародних донорів до реалізації Стратегії, наша держава не зможе якісно її реалізувати.

Джерело

COVID-19 Live