У серпні 2017 року сорокарічний Михайло із Закарпаття зареєструвався у Facebook. Відтоді чоловік витрачає на нього чимало часу. П’ять постів на день — його мінімум.
Михайло любить ділитися з друзями усім — від смішного до сумного. Він не проходить повз чуже горе і, як мінімум, поширює інформацію, коли потрібна допомога. От тільки не перевіряє, кому йдуть гроші — шахраям чи нужденним.
8 серпня він репостнув черговий допис з проханням про допомогу. Згодом Facebook промаркував його як фейковий. Схоже, Михайло не помітив цю підказку соціальної мережі, бо далі продовжив поширювати схожі дописи.
Також Михайло завзято поширює картинки з іконами та молитвами. Не вірить в коронавірус, але, схоже, вірить у шкоду 5G.
Що в Facebook публікують українці
Не всі українці ігнорують попередження Facebook про недостовірну інформацію. Є й ті, які звинувачують соціальну мережу в цензуруванні та намагаються боротися з фактчекерами.
Серед них і Тетяна. Влітку Facebook промаркував два її дописи як недостовірні. У одному з них було відео, де орел нібито схопив акулу і поніс за обрій. Індійські фактчекери визначили інформацію як таку, що не відповідає дійсності. Проте Тетяна з цим не погодилась і розкритикувала роботу соціальної мережі. З недовірою вона відноситься і до роботи фактчекерів.
В березні 2020 дві українські організації стали партнерами Facebook з фактчекінгу. Вони шукають та декодують фейки. Спираючись на їхні дані, соціальна мережа і маркує недостовірну інформацію. Мережа таких організацій працює по всьому світу. Це чи не найдієвіших інструмент боротьби з фейками.
Проте більшість українців не помічають такі маркування Facebook. Протягом літа 2020 року 13% українських користувачів соцмережі публікували фейки, половина з яких були відмічені фактчекерами. Проте користувачі однаково не видалили ці дописи зі своїх сторінок.
Як досліджували
Волонтерська ініціатива “Як не стати овочем” досліджувала дотримання українцями базової інфогігієни у Facebook. Її порушеннями вважалися:
- публікація матеріалів з посиланням на сайти-сміттярки — ресурси, які імітують онлайн-медіа. Вони публікують новини, не дотримуючись журналіських стандартів, перекручують та маніпулюють фактами, формулюють спекулятивні заголовки;
- посилання на тексти, які містять маніпулятивну інформацію;
- фейки, в тому числі дописи, які були помічені Facebook як фейкові чи маніпулятивні;
- тести та ігри розважального характеру, проходячи які людина дає доступ до своїх даних.
Вибіркова сукупність дослідження становить 3 049 акаунтів українського сегменту Facebook.
Дослідження проводилося у серпні 2020. Аналіз охоплював дописи користувачів соціальної мережі, які вони опублікували влітку 2020. Кожен акаунт проходив верифікацію, зокрема відсіювалися боти.
Обраховане теоретичне статистичне відхилення для наведених даних без урахування дизайн-ефектів не перевищує 2,2%.
Детальний опис методології та додаткові таблиці даних за посиланням.
Одна з основних тем фейків, які публікували українці, — коронавірус. Окрім вже згаданих конспірологічних теорій щодо його походження, популярними є фейки про шкоду носіння масок та відсутність у них захисних властивостей. Опублікував такий допис і Михайло з Закарпаття.
Проте фейки — не основна проблема інформаційної гігієни українців. Лідирують публікації маніпулятивної інформації (34%) та посилання на сайти-сміттярки (29%).
- На Заході більше публікують посилань на сміттярки та фейки. Меньше проходять тестів і публікують їхні результати.
- На Півдні більше публікують посилань на сміттярки.
- На Півночі найнижчий рівень порушення базової інформаційної гігієни.
- На Сході найвищий рівень порушень інформаційної гігієни, особливо публікації маніпулятивної інформації.
- В Центрі найменше публікують фейків.
Серед українських користувачів Facebook дуже популярні заклики поширювати релігійний контент. Шахраї та спеціалісти з популяризації пабліків-сміттярок у соцмережах вправно користуються вірою українців.
Саме їхньою жертвою став Михайло. Поряд з молитвами він публікує фото чудодійних ікон. Одне з них, яке він опублікував 4 липня, разом з ним поширили ще 42 000 людей.
Основні теми дописів українців у Facebook — це кулінарні рецепти, картинки природи та квітів, привітання, жарти, цитати про стосунки та життя, фото дітей, заклик до захисту тварин.
На цій тематиці сформувався окремий вектор маніпуляцій — тести та ігри, які крадуть дані користувачів в обмін на сумнівні розваги.
Так, 10% українців у Facebook опублікували результати таких тестів протягом літа. Не став винятком і Михайло. 13 серпня протягом 15 хвилин він опублікував результати проходження трьох тестів. Розпочавши ігри, важко зупинитися, це теж типова поведінка українців.
Такі платформи для тестів вказують, що збирають дані користувачів: електронні адреси, телефони, фото, тексти, список місць, де побували, та ще багато іншого. Проте користувацькі угоди написані дрібними літерами, англійською чи німецькою мовами та ще й з купою абревіатур і складних термінів. Навряд Михайло їх читав, а от кнопку “погодитися” натискав, і не раз.
Вагоме, проте не ключове місце в дописах українців у Facebook, займає політика. Українська та міжнародна.
З серпня домінує підтримка білорусів. Натомість інформації про місцеві вибори вкрай мало. Не більше і дописів щодо дій діючої влади.
Проте на сторінки Команда Зеленського та Офіс Президента України підписані 7,2% та 6,6% українських користувачів Facebook відповідно. Ці дані отримані у результаті аналізу 1 000 сторінок українців у Facebook інструментарієм SemanticForce.
Сайт-сміттярка — основне джерело новин
Ще один герой дослідження — 50-річний Володимир з Прикарпаття. Якщо вірити Facebook-акаунту, то він патріот і зневажає Росію та її режим. Читає та поширює публікації відомих українських журналістів та медіа.
Проте їхні сухі заголовки він розбавляє емоційними твердженнями з сайтів-сміттярок. За літо він опублікував понад 50 посилань на сміттярки, маніпуляції та фейки.
Часто в його стрічці поряд різна інформація про одну і ту ж подію — з медіа та сайту-сміттярки. Це типова для українців спроба розібратися, де правда, через вивчивчення максимуму інформації. 
Саме сайти-сміттярки лідирують у списку ключових джерел інформації для українців у Facebook. (Дані отримані у результаті аналізу 1 000 сторінок українців у Facebook інструментарієм SemanticForce).
Кожен українець в середньому підписаний на 69 публічних сторінок. Проаналізувавши 68 605, ми виділили десять найпопулярніших.
Як серед лідерів опинився Парцхаладзе? Метод простий. Лідери списку топполітиків запускають рекламні кампанії в Facebook, які пропонують підписатися на сторінку у разі, якщо людина підтримує одне з загальних гасел “Україна — красива. Згоден? Став лайк та підписуйся!” чи “Чинна влада наживається на людях і буде покарана за це! Підтримуєте? Ставте лайк!”.
Не всі, хто натиснув лайк, усвідомлює, що паралельно підписується на сторінку політика. Проте ціль була досягнута — дописи політиків починали з’являтися в стрічках українців. Це поширений інструмент швидкого нарощення підписників.
Михайло був та є легкою жертвою для шахраїв та маніпуляторів у Facebook. Він, як і мільйони українців не відчувають небезпеки у соціальних мережах. Для них це зона відпочинку та обміну думками з друзями.
Проте за ширмою цікавої та ніби корисної інформації ховається чіткий розрахунок, побудований на знаннях людських слабкостей та прогалин в розумінні нової цифрової реальності. Та й друзі не всі друзі, чимала їх кількість — боти, які розганяють потрібну замовникам інформацію.
***
Соцмережі — основне джерело отримання новин для українців, а 49% споживають новини з Facebook. Він і є основним розповсюджувачем інформаційних вірусів. Людям бракує обізнаності, щоб розпізнавати фейки та маніпуляції. Українці могли б ефективніше протидіяти їм, якби навчились більш якісно фільтрувати джерела інформації.
Оксана Мороз, для УП
