fbpx

На межі літа й осені Інститут масової інформації традиційно публікує результати своїх досліджень щодо прозорості інтернет-видань. Публікуємо першу частину дослідження прозорості медіа, що стосується трьох базових параметрів – інформації на сайті про контактні дані, про людину, відповідальну за контент (керівника / головреда), і про власника медіа.

Згідно з результатами щорічного дослідження ІМІ, у 2021 році переважно прозорими виявилися 48% українських медіа. Це на 8% більше, ніж 2020 року, та на 20% більше, ніж 2019-го. 

Досліджувалися 50 онлайн-медіа, обраних експертами на основі моніторингів ІМІ та даних Similar Web. Не включалися в дослідження популярні сайти, якщо вони були агрегаторами, які не розміщують власних новин, іноземними медіа або доступ до них було заблоковано як санкції на підставі указу президента. Якщо сайт належав ЗМІ іншого виду (газеті, телеканалу), то досліджувався саме сайт, контент в інших джерелах не брався до уваги (за винятком переадресації із сайту на ін. пов’язаний з ним) *.

Загалом досліджувалися шість основних параметрів, а саме оприлюднення таких даних:

  • контакти, імена;
  • головреда / керівника;
  • власника;
  • оприлюднена редакційна політика;
  • фінансова прозорість;
  • зазначення джерел фото, розміщених у матеріалах.

Тобто кожне медіа могло отримати сукупно від 0 до 6 балів. Середній загальний бал прозорості у 2019 році становив 1,78, у 2020-му – вже близько 2,5, а цього року – 2,95. Як бачимо, загалом прозорість онлайн-медіа зростає. Хоча загальний середній бал і досі становить менш ніж половину можливого максимуму, не дотягуючи до 3 із 6 можливих, але це відбувається все ж більшою мірою завдяки таким складним параметрам прозорості, як оприлюднена редполітика, фінансова прозорість та дотримання авторських прав щодо фото. Якість контенту, зокрема дотримання професійних стандартів журналістики, цим дослідженням не охоплювалася (в ІМІ є окремі дослідження на цю тему).

Покращили свої показники, в порівнянні з минулим роком, такі онлайн-медіа: українська служба ВВС, “Экономические Новости”, Багнет,  ІСТV, “Коментарі”, Інтерфакс, Голос-ЮА, “Вести”, “Сегодня”, “Вголос”, УНІАН, канал 24, “Оглядач”, Суспільне, ЗН, “Громадське.ТВ”, “Слово і діло”, Укрінформ, “Еспресо”, Радіо Свобода, “Ліга”, НВ, “Цензор.НЕТ”, РБК, “Кореспондент” і “Українська правда”. Особливий прогрес помітний у сайту Суспільного, який за останній рік суттєво оновлено, а також в “Обозревателя” і 24 каналу, де оприлюднено редакційні політики.    

За результатами дослідження, 48% медіа виявилися переважно прозорими (набрали 2,5 або 3 за максимальних 3), 38 % – із середнім рівнем прозорості (1,5–2 бали), 12% – переважно непрозорі (0,5–1 бал) та повністю непрозорі – 2% (0 балів).

Переважно прозорими виявилися: “Экономические Новости”, Depo.ua, ІСТV, “Фокус”, “Факти”, “Главред”, “Апостроф”, Голос.ЮА, “Українські новини”, “Сегодня”, УНІАН, 24 канал, “Оглядач”, ТСН, Суспільне, ЗН (ДТ), Громадське, “Слово і діло”, Укрінформ, “Еспресо”, “Ліга.нет”, НВ, РБК, “Букви”. 

Частково прозорі: “Ракурс”, ВВС (українська служба), “Багнет”, “Подробности”, “Антикор”, Інтерфакс, “Прямий”, “Хвиля”, КП.юа, “Вести”, “Главком”, “Вголос”, “Політека”, “Бабель”, УНН, Захід.НЕТ, Гордон.ЮА, Цензор.НЕТ та “Українська правда”.

Переважно непрозорими виявилися такі онлайн-медіа: “Кореспондент”, Радіо Свобода, Знай.ЮА, Газета.ЮА, “Телеграф” і “Коментарі”.

Абсолютно непрозорим знову виявилось онлайн-медіа “Фром-ЮА”, яке не публікує жодних вихідних даних про свою редакцію або власника.

КОНТАКТНІ ДАНІ

Оприлюднені контактні дані дозволяють зв’язатися з медіа в разі потреби виправлення чи доповнення поширеної ним інформації. Крім того, це елемент іміджу, адже повна відсутність таких даних може бути однією з ознак зливного бачка, “редакція” якого природно не бажає бути викритою і притягнутою до відповідальності за поширювану інформацію. 

З огляду на наявні ресурси наше дослідження не охоплювало перевірки того, наскільки ефективно вказані на сайті контактні дані дозволяли зв’язатися з редакцією (крім того, можливість зв’язатися може варіюватися залежно від часу доби, дня тижня й навіть пори року). Досліджувалася наявність поштової адреси, адреси електронної пошти та номера телефону. В дослідженні цього року, зважаючи на розвиток і популярність соцмереж, замість відсутнього в контактах номера телефону могла бути зарахована оприлюднена адреса сторінки в соцмережі. 

Повні контактні дані на сайті оприлюднили такі медіа: РБК, НВ, “Ліга”, Захід.НЕТ, УНН, Радіо Свобода, “Еспресо”, Укрінформ, “Слово і діло”, “Громадське”, ЗН, Суспільне, “Бабель”, ТСН, “Оглядач”, канал 24, “Політека”, “Знай”, УНІАН, “Вголос”, “Сегодня”, “Газета.ЮА”, “Главком”, “Вести”, “Українські новини”, “Телеграф”, Голос.ЮА, “Апостроф”, “Прямий”, Інтерфакс, “Главред”, “Факти”, “Фокус”, “Антикор”,  ІСТV, “Экономически Новости”, “Подробности” та Депо.ЮА (76% досліджуваних). 

Натомість жодних контактів не оприлюднили Фром-ЮА та “Кореспондент”. Але в окремих медіа знайти контакти реально важко, наприклад на сайті “Голос.ЮА” вони стають видимі, лише якщо натиснути на “ялинку” внизу сторінки сайту (окрема рубрика “Контакти” на головній сторінці не висвічується, як і решта вихідних даних). Хоча сам по собі такий знак можна сприйняти як переадресацію на початок сторінки, ця опція трапляється на вебсайтах досить часто. В окремих медіа хоч якісь контакти вдається знайти лише в рубриці “Реклама на сайті”. У такого відомого ресурсу, як українська служба Бі-Бі-Сі, контакти в Україні не вказано, є лише інформація про головний офіс. 

ДАНІ ПРО ГОЛОВНОГО РЕДАКТОРА АБО ІНШОГО КЕРІВНИКА РЕДАКЦІЇ

Від репутації і дій керівника опосередковано залежить і репутація всього видання. В дослідженні враховувався факт оприлюднення на сайті імені керівника з вказівкою на його статус (зрозуміло, що далеко не завжди відповідна посада називалася саме “головред”). 

Прозорими в цьому аспекті виявилися такі медіа: Депо.ЮА, “Ракурс”, “Экономические Новости”, “Багнет”, “Фокус”, “Факти”, “Главред”, Інтерфакс, “Хвиля”, “Апостроф”, КП.юа, Голос.ЮА, “Українські новини”, “Вести”, “Сегодня”, УНІАН, сайт каналу 24, “Оглядач”, ТСН, “Бабель”, Суспільне, ЗН, “Слово і діло”, УНН, “Ліга”, Гордон.ЮА, НВ, Цензор.НЕТ, РБК, “Кореспондент” і “Українська правда”, “Букви” (загалом 64%). 

Жодної інформації про керівників не містять: Захід.НЕТ, українська служба Радіо Свобода, “Політека”, Знай.ЮА, “Вголос”, Газета.ЮА, “Главком”, “Телеграф”, Фром-ЮА, “Коментарі” й навіть сайти відомих телеканалів чи телепередач, низка яких не містять даних ані про керівника загалом, ані про головреда сайту: “Прямий” та  “Подробности”. 

Українська служба ВВС містить лише переадресацію на головний англомовний сайт, але керівника київського офісу там усе ж не вказано, лише менеджерів ВВС в Британї. Оригінальними виявилися “Багнет” та “Экономические Новости”, які вказали по двоє редакторів. Дещо заплутано виглядають дані на сайті “Сегодня”, де назви посад зазначено, зокрема, як “Product-лідер”, “Product lead”.

ВЛАСНИКИ МЕДІА (КІНЦЕВІ БЕНЕФІЦІАРИ)

Дуже багато медіа зазнають впливу власника на редакційну політику і, відповідно, на контент, як продукт цієї політики. Власники часто мають політичні преференції, тому можуть сприяти піару своїх або дружніх політсил і дискредитації ворожих їм. Законодавство України прямо не забороняє онлайн-медіа мати політичні преференції, адже в нас елементарно відсутнє окреме законодавство для їхнього регулювання. Але зазначення кінцевого бенефіціара у вихідних даних медіа дає його аудиторії певне розуміння про ступінь незалежності інтернет-ЗМІ.

Далеко не всі досліджувані медіа більш-менш безпосередньо зазначили тих, хто ними володіє, але ті, хто зробив таке зазначення, отримували по 1 балу, що означало повну прозорість у цьому аспекті. 

Конкретних фізичних осіб – бенефіціарів (або державу, уряд) вказали на своїх сайтах такі ЗМІ: ІСТV, “Прямий”, “Українські новини”, “Вголос”, канал 24, “Оглядач”, Суспільне, Громадське.ТВ, “Букви”, Укрінформ, “Еспресо” (загалом 22% досліджуваних, хоча минулого року таких було 24%). У сайтів телеканалів у цій частині є своя специфіка, оскільки їх до прозорості власності зобов’язує закон про телерадіомовлення. Щоправда, такі дані мають оновлюватися раз на рік: на “Прямому” (як і на решті сайтів каналів) дані за минулий рік і в них фігурує ще пан Макєєнко, але формально вимоги профільного закону на сайті телеканалу виконано (оновлена інформація щодо П. Порошенка має там з’явитися за пів року).   

Поширенішим варіантом прозорості в цьому аспекті, хоч і не такої повної, є зазначення юридичної особи, яка в певний спосіб володіє сайтом, можливо навіть неофіційно. Тоді за Державним реєстром юридичних осіб, фізосіб-підприємців та ГО можна за відповідною юридичною особою знайти її кінцевого бенефіціара, засновників. Хоча не за кожною юрособою в Державному реєстрі вказано бенефіціара, а засновники можуть уже не мати стосунку до неї, але за методологією ІМІ зазначення принаймні юрособи давало онлайн-медіа 0,5 бала. Адже зазначення юрособи, пов’язаної з онлайн-медіа, дає завдяки реєстру як мінімум певне уявлення про її історію, місце розташування, а відсутність вказівки на кінцевого бенефіціара в реєстрі часто, хоч і не завжди, свідчить про розпорошеність корпоративних прав між багатьма власниками. Необхідне було вказування повної назви юрособи, включно з організаційно-правовою формою.

Юридичну особу на своєму сайті вказали такі медіа: Депо.ЮА, ВВС (на сторінці головного офісу англійською мовою), “Экономические Новости”, “Подробности”, “Фокус”, “Факти”, “Главред”, “Апостороф”, КП.юа, Голос.ЮА, “Главком”, “Сегодня”, УНІАН, “Політека”, ТСН, ЗН, “Слово і діло”, Захід.НЕТ, “Ліга”, НВ і РБК (42% досліджуваних). Водночас минулого року таких було на 10% більше.  

У процесі дослідження виявилося чимало казусів. Наприклад, з досліджень попередніх років нам відомо про сторінку на сайті УНН, де вказано засновника цього інформагентства, але як на неї потрапити через головну сторінку сайту зараз – не відомо, тому відповідна інформація є недоступною для читачів. Окремі медіа (ТСН, УНІАН), ймовірно підконтрольні пану Коломойському, зазначили юросіб, але за ними в держреєстрі кінцевих бенефіціарів не вказано, оскільки їхні структури власності ведуть на Кіпр. Подібна ситуація і в сайту “Главред”. 

На сайті “Сегодня” можна знайти вказівки навіть на дві різні юридичні особи – ТОВ “Сьогодні мультимедіа” та ПрАТ “Сьогодні мультимедіа”. За держреєстром видно, що ПрАТ уже припинене, існує лише ТОВ, але застаріла інформація на сайті створює для читачів плутанину.  

Щодо юрособи, яка стоїть за КП.юа, бенефіціаром вказано в держреєстрі такого собі Бредлі Метью Адріана (Беліз), що породжує певні сумніви з приводу реалістичності даних, зважаючи на особу одного з попередніх власників. Сайт медіа “Апостроф” містить структуру власності ТОВ “Апостроф ТВ”, але у вихідних даних сайту вказано про його належність до іншої структури: “Реалізується за участю і з використанням ресурсів Міжнародного центру перспективних досліджень”. Є посилання на сайт МЦПД, але там не зазначено його організаційно-правової форми, хоча наявний детальний опис діяльності. 

Методологія не передбачала перевірки того, наскільки задекларовані на сайтах або в держреєстрі власники ЗМІ були реальними, оскільки вона вимагала б окремого розслідування щодо кожного медіа. 

Жодних натяків на того, хто володіє медіа, не надали 18 медіа з досліджуваних (36%), притому що в дослідженні минулого року настільки анонімних медіа було 24%. Тобто можна констатувати, що рівень прозорості в частині власності на провідні онлайн-ЗМІ знизився, але частково це сталося механічно завдяки вибуттю зі списку досліджуваних кількох медіа (зокрема, внаслідок їхнього потрапляння під санкції) й підтягуванню за рівнем популярності нових сайтів, не завжди прозорих.

У наступній публікації ми розповімо про інші аспекти нашого дослідження прозорості онлайн-медіа: оприлюднення редакційних політик, фінансову прозорість та зазначення джерел фотографій (дотримання авторських прав).

*В день виходу матеріалу з ІМІ звязались власники видання “Букви”, які оперативно додали на сайт інформацію про виконуючого обов’язки головреда. У зв’язку з цим, дані дослідження було оновлено. ІМІ закликає інші медіа покращувати свою прозорість. 

**До дослідження потрапили такі інтернет-видання: Pravda.com.ua, Korrespondent.net, Rbc.ua, Censor.net.ua, Nv.ua, Gordonua.com, Liga.net, Zaxid.net, Unn.com.ua, Radiosvoboda.org, Espreso.TV, Ukrinform.ua, Bykvu.com, Slovoidilo.ua, Hromadske.ua, Zn.ua, suspilne.media, Babel.ua, Tsn.ua, Obozrevatel.com, 24tv.ua, Politeka.net, Znaj.ua, Unian.net, vgolos.com.ua, Segodnya.ua, Gazeta.ua, Glavcom.ua, vesti.ua, Ukranews.com, telegraf.com.ua, golos.ua, Kp.ua, Apostrophe.ua, Hvylya.net, From-ua.com, prm.ua, Interfax.com.ua, glavred.info, Fakty.ua (сайт газети), Comments.ua, Focus.ua, antikor.com.ua, Ictv.ua, Podrobnosti.ua, Bagnet.org, enovosty.com, www.bbc.com/ukrainian, racurs.ua, depo.ua. 

Джерело

COVID-19 Live